коли японці мене питають, що мене найбільше здивувало по приїзді в Японію, я зазвичай відповідаю “сортування сміття”. і після цього запису ви зрозумієте чому!

・в Японії сміття сортують так: горюче; негорюче; крім того окремо (вторинна сировина): папір, пластикові упаковки, алюмінієві і сталеві бляшанки, скляні пляшки, пластикові пляшки; металеві і невеликі електровироби; велике сміття; окремо: газові і інші балончики, батарейки і т.д.

・сміття зазвичай викидують у встановлені дні. наприклад, горюче сміття – кожного вівторка і пятниці, пластикові упаковки – кожного четверга, а решта все (крім великого сміття) – раз на місяць.

・смітників, як правило, немає. біля студентських квартир є щось схоже на смітники, але зазвичай це лише якась ділянка землі, де у встановлений день вранці японець викидає сміття, щоб його забрала машина до того, як то всьо рознесуть ворони.
ТОБТО щоб викинути сміття, ви маєте чекати встановленого дня – іншими словами, збирати/складати його вдома

・  є спеціальні мішки на сміття, які треба купувати. у мому місті є лише на горюче сміття, але у інших містах бувають і встановлені мішки на пластикові упаковки, і т.д.

ГОРЮЧЕ СМІТТЯ
сюди входить: побутові відходи, одяг і т.п., гумові вироби, гілки і трава, пінополістирол, використана олія (!) і т.п.
(олію в умивальник не зливають, щоб не забруднювати воду і середовище!)
великі і довгі речі (більше, ніж 50 см) треба порізати.

НЕГОРЮЧЕ СМІТТЯ
скляні вироби (загорнути надійно і зверху написати “небезпечно”), пластикові вироби (наприклад, каністри, відра, миски), парасолі, попіл (в окремому кульку), візочки і т.д. – речі, які не забирають більше квадратного метра.
– газові балончики, батарейки і лампочки – теж негорюче сміття, але їх треба викидати в спеціальних регіональних центрах.
– запальнички – повністю використати і викинути в окремому прозорому кульочку

ПАПІР
поділяємо ще на 5 видів:
1. старі газети
2. журнали, каталоги, підручники, книжки, зошити, конверти, листи, листівки, копіювальний папір, календарі. (викидати разом не можна: кальковий папір, певні тиснені листівки, яких я в Україні не бачила, і не знаю навіть, як воно називається, термопапір (для факсу і т.д.), фотографії і фотопапір)
3. паперові упаковки з-під молока і соку (їх треба помити, висушити і порізати певний способом)
4. картонні коробки (лише той картон, який має повітряні проміжки всередині)
5. паперові упаковки від продуктів + ті упаковки, які мають алюмінієву прослойку всередині, паперові пакети і т.д.
– для зв`язування використовувати лише паперові шнурки

ПЛАСТИКОВІ УПАКОВКИ

сюди викидають ті упаковки, на яких є такий символ (той, що зліва) – пластикові упаковки від їжі, всякі підноси, склянки, пляшки, корки і т.д.
це все треба помити і висушити перед тим як викидувати!! і викидати обовязково в прозорому пакеті!

АЛЮМІНІЄВІ І СТАЛЕВІ БЛЯШАНКИ
– лише від їжі!
– не згинати їх!
– а далі все як завжди: помити і висушити.

СКЛЯНІ УПАКОВКИ

– лише пляшки від їжі, ліків, косметики.
– стандартно помити всередині перед викиданням
– зняти кришку

ПЛАСТИКОВІ ПЛЯШКИ
це те, що сортується вже і Львові, але в Японії пішли далі!! у деяких містах перед викиданням з пляшки треба зняти етикетку і корок і викинути їх окремо.

МЕТАЛЕВІ І НЕВЕЛИКІ ЕЛЕКТРОВИРОБИ

ВЕЛИКЕ СМІТТЯ
сюди входить: горюче сміття, яке не влазить у пакет, негорюче сміття і металеві і невеликі електровироби, які займають більше 1 кв. метра.
але!! сміття, більше ніж 2 кв.м. і важче ніж 50 кг викинути не можна!
процедура виглядає так:
1. ви дзвоните у спеціальне місце (офіс прибирання, щось таке)
2. у спеціальній касі ви опрачуєте комісію (так, забула сказати – це не безкоштовно!!!), і отримуєте наклейку-квиток і повідомлення, про те, що ваше сміття приїдуть і заберуть
3. у встановлений день треба то сміття винести надвір до входу у будинок і наклеяти на нього отриману наклейку

тепер про то, скільки то коштує. залежно від розміру – в районі 400, 800, 1200 єн за штуку!!! тобто, недешево…

оскільки сортування таке дрібне, на виході з супермаркету ви можете побачити з 5 великих контейнерів на сміття, але не знайти куди викинути ваш якийсь нещасний папірчик, жуйку чи упаковку від печенька. бо смітників на вулицях немає!

у такому випадку найпопулярніше місце викидання сміття – комбіні (24-годинний спеціальний магазин), де на виході встановлено десь з 4 смітники – угу, ви сортуватимете горюче, бляшанки, пляшки і банки на місці!!

звичайно, що студент, живучи один, не буде того всього так дотошно сортувати і мити, а буде папір, пластик і дрібний метал сунути в горюче, “бо все горить, залежить лише від температури”, але тим не менше у Японії ідеальна чистота, без сміття на вулицях. та й справа не лише в смітті! якось тут не виникає такого нагального бажання помити руки після торкання до грошей чи після прогулянки…

у великих містах, як Токіо, кажуть, що там брудно. бо все у порівнянні.. з ідеально чистим селом, Токіо – брудний, але якщо порівняти зі Львовом…?

спершу як мораль хотілось написати “чистота потребує зусиль”. але у Японії підтримувати чистоту так просто, що хочеться битися головою об стінку від відчаю і безсилля – чому в Україні все виглядає так безнадійно…?

морально готуюся до Повернення в Україну. залишилось 18 днів.

6 вересня 2015