Для багатьох, хто вивчає японську мову, важливою подією є складання кваліфікаційного іспиту для визначення рівня знань — 日本語能力試験 (англійською JLPT або ж просто ”норьоку”) — який проходить щороку у першу неділю грудня у Києві. Результат іспиту є важливим показником рівня знань з японської мови і є потужнім мотиватором для навчання, адже перед тобою стоїть чітка мета, певний рівень знань і дедлайн, до якого ці знання потрібно здобути.

У цій статті ви дізнаєтеся, що означають знання на рівнях N3-N1 на практиці та отримаєте важливі практичні рекомендації щодо підготовки до іспиту (які також можна вважати і загальними порадами для вивчення японської з середнього рівня і вище).

Я розгляну принципи підготовки саме до вищих рівнів, оскільки для базових рівнів (N5, N4) буде достатньо користуватись відповідними підручниками, в той час як рівень N3 — це вже певний щабель, який знаменує перехід на середній рівень мови, і розширює коло матеріалів, які можна використовувати для вивчення мови. 

Ще однією причиною, чому я вирішила зосередитись саме на навчанні до вищих рівнів екзамену, є те, що я ще дуже добре пам’ятаю свою власну підготовку до іспиту. Готуючись до рівня N3, ми з коліжанкою ходили на приватні заняття до дуже класного викладача-японця, дієвість порад якого я перевірила на своєму власному досвіді.

Окрім того, мій цьогорічний досвід викладання японської якраз і полягав у підготовці учнів до складення іспиту, починаючи від середнього рівня, тому, проаналізувавши цей досвід, хочу поділитися свіжими враженнями.

Ось як я б охарактеризувала знання з японської на різних рівнях під час їх практичного застосування (з мого особистого досвіду):

N3 — важко зліпити докупи щось путнє і висловити свою думку.
Інколи за це дуже соромно. Є знання граматики, і є розуміння мовлення/текстів, але є проблеми з її відтворенням у мовленні, і проблема із застосування граматики.

Звичайно буває і більш позитивний розвиток подій, коли людина під час навчання приділяла більше уваги розмовному аспекту і багато спілкувалася з носіями (або неносіями) мови, які розмовляють правильною (і природньою, у випадку неносіїв) японською.

N2 — це рівень, з яким я поїхала до Японії. У мене не було жодних проблем у супермаркеті чи деканаті, однак вибір мобільного телефону і тарифу виявився дуже складним (з тим у японців все дуже заплутано, як на мене). Спілкуватися з японцями, особливо наодинці, — взагалі не проблема, але зрозуміти, що вони говорять між собою у групі і приймати участь у їхній розмові — може виявитися справжнім викликом. Зрештою, можливо, все залежить від середовища, діалекту, самих японців і того, чи є у них взагалі потреба із вами спілкуватись.

N1 — це рівень, який я здала після дев’яти місяців життя у Японії. Як виявилось, простого спілкування з носіями мови і відвідування кількох не орієнтованих на іноземців курсів в японському університеті було цілком достатньо. (Але я усюди брала з собою електронний словник, у якому зразу ж перевіряла значення нових для мене слів, розуміння яких було важливим у тій розмові).

Але є й інша сторона медалі: розмовна японська (студентів) стає настільки звичною, що правильні, не скорочені граматичні форми поступово забуваються. Одного разу мені потрібно було написати こんぐらい у формальному повідомленні, і я не змогла згадати повну, не скорочену, форму. Також пам’ятаю своє здивування, коли я почула токійську японську (вона вважається стандартом у Японії) — до того я чула її лише у підручниках і у новинах, але ніхто у моєму середовищі нею не розмовляв.

Чи співпадає моє бачення із описом рівнів, поданих на офіційному сайті? Не зовсім. Думаю, на сайті описано те, як усе мало би бути в ідеалі, в той час на практиці все буває по-іншому.

Рекомендації до навчання

• Ключем до підготовки є практика і досвід. Тут я не відкрию нічого нового, однак все одно хочеться наголосити на важливості практики і досвіду з японською мовою у різних ситуаціях, у різних сферах: і у читанні, і у спілкуванні, і у слуханні.
  З цього випливає наступний пункт:

• Готуватись завчасно. Для кожного рівня іспиту є певний об’єм інформації, який потрібно засвоїти. Для вищих рівнів цей об’єм не є малим. Опрацювати його за короткий проміжок часу не є неможливим, але це буде складно і може навіть демотивувати.
  

• Підвищити швидкість сприймання і відтворювання інформації японською мовою. Це включає:
  — відмова від перекладу на українську мову. Це включає використання японсько-японського словника, пояснення незнайомих японських слів японською мовою; пошук синонімів.
  — техніка швидкого читання. Вміння «дивитися» текст, не озвучуючи слова у голові і не перекладаючи. Особливо враховуючи особливості японської мови — наявність ієрогліфів, які не потрібно озвучувати, щоб отримати значення — це дуже скорочує швидкість «читання» тексту.
  — шядовінґ — це вправа, яка полягає у моментальному (наче тінь) повторенні слів і речень за мовцем. На відео нижче (у першій його половині) ви можете ознайомитися з цією технікою детальніше. Важливо повторювати мовлення не дивлячись на скрипт, а лише сприймаючи на слух. Особливих матеріалів також не потрібно — лише аудіо японською мовою. Це може бути навчальний аудіо-запис чи відео, дорама, аніме etc.

• Вивчення слів: практика показує, що саме з цим зазвичай найбільші проблеми. Слова не запам’ятовуються! Або швидко забуваються! Можливо, я вас розчарую, але секрету у мене немає… Важливо, щоб ви знайшли такий спосіб вивчення слів, який є найефективнішим саме для вас. Цей спосіб залежатиме від типу вашої пам’яті. Однак у будь-якому випадку, слова варто часто повторювати, вживати і чути їх у мовленні/зустрічати у текстах. Інакше вони забуваються!
  —  Старатися уникати перекладу на рідну мову. Не всі слова мають відповідники в українській мові. Окрім того, багато слів мають нюанси, які важко передати одним словом українською мовою. До того ж, як я вже згадувала раніше, краще працювати без посередника у вигляді української мови, який лише сповільнюватиме ваше сприйняття і відтворення інформації.
  —  При вивченні нових слів важливо також вчитися правильно вживати їх у реченні, виписувати приклади, де ці слова використовуються. Це також сприятиме кращому запам’ятовуванню слів.

• Вивчати ієрогліфи разом зі словами. Є багато схожих ієрогліфів, тому треба звертати увагу на різні частини ієрогліфів і не плутати їх.
  

На відео нижче я показую електронний словник, яким я зазвичай користуюся при вивченні японської мови.

• Спілкування з японцями — акуратно! Парадоксально, але вивчення японської лише через спілкування з японцями — не завжди найкращий варіант. Не всі японці говорять стандартною чи правильною японською. Тому, дуже важливим є спершу закріпити базову японську, щоб розуміти помилки японців (опущення часток, скорочення, дуже розмовні вирази). По-друге, потрібно враховувати особливості мови тієї людини — гендерні особливості, діалект, освіченість (так-так, від цього дуже багато залежить, японську вчити важко не лише нам, а і самим японцям!)

!!! Мова тісно пов’язана із способом мислення народу, тому розуміння японської мови включає у себе також хоча б мінімальне розуміння менталітету і способу мислення японців.

• Вивчення японської через перегляд аніме не завжди працює. Щоб таке навчання було ефективне, аніме бажано дивитися без субтитрів, бо мозок завжди обирає легший шлях, і у випадку з аніме — це не завжди сприймання мови на слух. Окрім того, аніме дуже часто містить специфічну, рідко вживану лексику або мовлення з певними особливостями. 

Вивчення мови, особливо такої іншої від української як японська, — це для мене як побудова іншого світу або іншої системи всередині себе. Через іншу мову зі словами ми імпортуємо у себе цілі поняття,  про які ми, можливо, не здогадувалися раніше, або не звертали на них увагу. Через іншу мову з граматикою ми сприймаємо зовсім інший спосіб побудови відносин між людьми. Інколи разом з цим у нас проявляються нові риси характеру і ми по-іншому починаємо сприймати світ. Із засвоєнням іншої мови у нас з’являється ще одна система, через яку ми сприймаємо і пізнаємо все, що є навколо нас. Це дуже захоплююче!

Хочу побажати вам цікавої подорожі у світ японської мови і японської культури, які є дуже тісно пов’язаними!

Більше статей:

1. Спортивна секція у японському університеті: мій досвід та спостереження
2. Автостоп у Японії: мій досвід, історія та поради
3. Японські ієрогліфи: чому це не так страшно, як видається