Обрати сторінку

Сакура: відколи, як, чому і коли?

Кві 15, 2019 | 4 коментарі

Ханамі — милування цвітом сакури — це одна з найвідоміших для нас традицій японської культури. Багато людей мріють потрапити у Японію саме у сезон цвітіння сакури, настільки сильною є асоціація Японії з ніжно-рожевим цвітом японських вишень.

А яка історія цієї традиції? Та як насправді проходить ханамі у Японії? Про це ви дізнаєтеся у цій статті.

У місті Сендай, храм Тошьоґу (東照宮)

ІСТОРІЯ ХАНАМІ

Слово «ханамі» (япон. 花見) буквально означає «дивитися на квіти», тому теоретично воно означає милування будь-якими квітами. І хоча на даний момент історії здебільшого на увазі мається милування саме цвітом сакури, так було не завжди.

У період Нара (8 ст.), з якого бере свої витоки традиція ханамі (принаймні, наскільки ми можемо це прослідкувати), аристократи влаштовували вечірки, де вони милувалися квітами, пили саке і читали вірші. Однак милувалися вони не сакурою, а цвітом сливи (япон. 梅 уме), яка прийшла звідти, звідки приходила «цивілізація» до Японії у той час — із Китаю (а саме з династії Тань).
Звідки ми про це знаємо? У віршах, які залишилися з того часу, багато згадується про сливу, і майже не згадується сакура. (Важливо: з Китаю прийшла лише слива, а не традиція ханамі)

У період Хейан (кін. 8-12 ст.) — «приїжджа» слива почала здавати позиції на користь «своєї» сакури. Знову ж таки, доказом цих тенденцій є збірки поезій.
Причиною цього було повернення до всього автентичного японського і зменшення впливу Китаю. Вся знать почала висаджувати у своїх садах сакуру замість слив, і вже з цього періоду слово ханамі почало позначати здебільшого милування цвітом саме сакури — а не сливи, і тим більше не соняшниками, кульбабою чи тюльпанами.

Не весь рожевий цвіт — це сакура.
Як відрізнити сливу від сакури? У сливи квітки ростуть прямо на гілці, в той час як у сакури є квітконіс (пагін, на якому розвивається квітка). Відрізняється і форма пелюсток: у сливи кінчики пелюсток круглі, а у сакури — з невеличким розрізом.
(Зображення із сайту flower-photo.info)

Згодом, культура ханамі поширилася і на самураїв (12 — 16 ст.) І не лише в містах, а й у віддаленіших районах.
Сакура — це було престижно, круто і сильно — можна було показати хто є хто! І власне 16-те століття запам’яталося у історії ханамі двома ханамі-вечірками з величезним розмахом на тисячі людей!

Однією з них була у Дайґо (япон. 醍醐の花見) у 1598 році. Для цієї події зібрали 700 дерев сакури з різних куточків (країни) і висадили на гірській стежині на горі Дайґо (Кіото). Кожному даймьо (тогочасні магнати) було наказано відкрити свою чайовню (не просто чайовню, а з якоюсь ідеєю чи темою) навколо храму Дайґо.
Люду зібралося 1300 осіб — аристократи і високопоставлені особи з їхніми жінками і придворними дамами. Всім жінкам виготовили по три нових вишуканих багатих кімоно і наказали їм змінювати вбрання кілька разів — на самі лише вбрання витратили сучасні майже 4 млрд єн (39 млн доларів)! Тому, милуватися було багато чим — не лише цвітом сакур!
Можливо ви чули про Тойотомі Хідейоші? Так це він влаштував це помпезне вишукане свято. (Як ви вже, можливо, здогадалися — це ж не просто вечірка, а важлива політична подія, на якій можна помірятися багатством, показати себе, а жінкам — підвищити свій статус).

Ще одна відома своїми розмахами ханамі-вечірка (якщо можна її так назвати) відбулася на горі Йошіно у префектурі Нара (吉野の花見) у 1594 році, на яку зібралося 5 тисяч люду!

Проїхати відстань 130 км можна за ~40$ поїздом на Хоккайдо

Зараз гора Йошіно належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Це гора з багатою історією, і одне з найвідоміших місць для споглядання сакури. Тут налічують близько 30 тисяч дерев сакури двохсот видів! Також це місце дає можливість милуватися сакурою майже цілий місяць — оскільки у різних частинах гори вона цвіте у різний час.
(Зображення із сайту visitnara.jp)

МАНДРІВКА ДО ЯПОНІЇ

Якщо бажаєте поїхати в Японію разом зі мною у період цвітіння сакури і відвідати цю гору — вам повезло! Цієї весни є така можливість. Деталі тут.

Насправді, звичайні японці (не аристократи) також милувалися сакурою — хай і не з таким розмахом, і не так вишукано як це робила знать. Для звичайних селян цвітіння сакури слугувало таким собі народним календарем, а ще було пов‘язане із віруваннями: вважалося, що з приходом весни у дерева сакур поселялися боги полів. Тому японці йшли у гори до сакур з їжею і саке, щоб попросити у богів гарного урожаю (але з’їдали і випивали усе самі :D)

І ось ці всі традиції простих людей і аристократів зустрілися у період Едо (17-19 ст.) і більше не розлучалися. Аристократи трохи відійшли від формальностей і культури вишуканих поезій, а прості селяни — від «релігійного» (якщо можна так сказати) аспекту ханамі, і всі почали разом і неформально милуватися квітами сакури.
Сакуру почали висаджувати усюди-усюди — у парках, біля річок, біля шкіл etc., тому для ханамі більше не треба було далеко їхати.

Власне, той стиль ханамі, який утворився у період Едо, не дуже змінився до наших днів, тому про нього більше у наступному розділі. 

СУЧАСНЕ ХАНАМІ: ЯК ЯПОНЦІ МИЛУЮТЬСЯ САКУРОЮ

Дивитися на сакуру можна по-різному: під час прогулянки пішки, пробігу машиною, катання на човні і т.д. Але найсправжнішим і найбільш традиційним способом є пікнік (япон. 宴会 енкай) під деревами квітучих сакур.
Важливими елементами, які супроводжують це дійство, є друзі або сім’я, сезонна (або не дуже) їжа, саке і, у багатьох випадках, синя клейонка (така, як дно намету). Власне, таке дійство потребує ретельного планування — починаючи з місця для пікніку, яке буває не так просто знайти, якщо ви живете у великому місті.

Спершу це може викликати здивування — весь парк може бути встелений клейонками, і всі будуть їсти і пити, і здаватиметься, яке там милування цвітом, якщо навколо так багато людей і шумно.
Однак, це традиція японців, яка сягає далеко-далеко у минуле, тому… (можете продовжити це речення по-своєму).

А ще, цвітіння сакури припадає (у багатьох регіонах) на початок нового навчального року (1 квітня). І це також дуже символічно.

“Більше людей, ніж сакури” — іноді так характиризують подібні дійства 

ВИДИ САКУРИ

Сакура буває дуже різною — вона може відрізнятися розміром, формою і кольором цвіту, розміром і формою дерева, гілок etc.
Уявіть собі, за деякими класифікаціями сортів є близько 600! Це, звичайно, вже більше ботаніка, і самі японці не дуже добре у цьому розбираються — милуватися можна і без цих знань, звичайно.

Тим більше, що 80% сакури (у місцях для милування цвітом сакури) — це все один вид (точніше сорт) — сомей йошіно (ソメイヨシノ). Вивели цей сорт японці у період Едо (17-19 ст.), схрестивши ендемічний дикий сорт оошімадзакура і дикий сорт едохіґан. Дослідження також показали, що поширили їх за допомогою клонування, тому у одній місцевості вони цвітуть одночасно.
Квіти цієї сакури характеризуються блідим відтінком і 5-ма пелюстками. А ще, дуже важливо — зелені листочки з’являються після відцвітання!
Власне цей вид сакури і мають на увазі у прогнозах цвітіння (більше про це у наступному розділі статті). На жаль, дерева цього сорту не живуть так довго як дика сакура — в середньому 60 років. А ще, вони доволі вразливі до різних захворювань. Окрім того, висадили їх найбільше у той час, коли Японія переживала період стрімкого економічного розвитку, і відповідно багато з них уже постаріли…

Першопочатково було (і є) 10 сортів дикої сакури. Найпопулярніший представник дикої сакури — це ямадзакура. Дерева цього виду довго живуть (сотні років) і навіть у одному місці можуть цвісти у різний час. Саме тому на горі Йошіно, наприклад, можна спостерігати незвичний краєвид — нерівномірність кольору цвіту дерев сакури!

Потім ці дикі сорти або схрещувалися самі, утворюючи нові види, або це робили люди, прагнучи зробити сакуру бажаного кольору/форми/розміру etc., зробити дерева витривалішими etc. А ще, щоб зелені листки з’являлися після того, як опаде цвіт! І це власне один з найважливіших моментів і секрет краси сакури!

Тому, сучасна краса сакури — це не просто щось таке, що само зробилося; це те, над чим японці працювали, докладали зусиль, усюди висаджували і популяризували.

Деяким окремим деревам сакури понад тисячі років і вони отримують свої власні імена. Також, є рейтинг трьох найбільших сакур (三大桜), а деякі дерева віднесені до пам’яток природи місцевого або державного значення.

Сакура Дайґо (醍醐桜) у префектурі Окаяма. Кажуть, їй 700 або 1000 років (зображення з сайту http://www.keikan.pref.okayama.jp)

ПЕРІОД ЦВІТІННЯ

Період цвітіння сакури різний у різних частинах Японії і залежить від погодніх умов конкретного року.

Японці ще з кінця зими складають прогнози цвітіння сакури, які виглядають так як на зображенні нижче — і це прогноз цвітіння сакури виду «сомей йошіно» (про нього я розповіла вище).

Існує також такий термін як «фронт сакури» (япон. 桜前線) — і власне сакура «наступає» поступово з півдня на північ.
У центральній Японії в районі Кіото і Токіо сакура цвіте орієнтовно наприкінці березня — на початку квітня. Варто також врахувати, що період цвітіння у гірських місцевостях (де холодніше) настає трохи пізніше.

Сам період цвітіння доволі короткий — орієнтовно тиждень. Буває таке, що вітер налетить і вся сакура облетить за день, а буває таке, що цвістиме 2 тижні (як це було у 2019 році).
Однак сакура гарна не лише тоді, коли вона цвіте на деревах, але і тоді коли цвіт облітає. У Японців на це є окреме і дуже гарне слово — 桜吹雪 сакура-фубукі (досл. сакура+хуртовина) — хуртовина з пелюстків сакур!^^

Цей прогноз, звичайно, доступний не лише японською мовою, а й англійською :Р

МАНЕРИ ПІД ЧАС ХАНАМІ

Це дуже важливий розділ, оскільки Японія — це країна, де дуже цінується принцип незавдавання незручностей людям навколо. Це також країна з правилами, яких дотримуються (тобто вони існують не просто для галочки).

Ці правила для японців самі собою зрозумілі — на відміну від іноземців, у яких культурні норми і здоровий глузд можуть суттєво відрізнятися від японських.

Отож, потрібно:

① Дбайливо ставитися до дерев.
 Це включає:
•Не обривати квіти або гілочки
•
Не підніматися або не спиратися на дерева
Не ставати на корені
Не розхитувати дерева, щоб влаштувати «хуртовину з пелюстків сакури»
Дерева сакури дуже ніжні і можуть дуже легко зламатися. А ще, варто сприймати їх як живі створіння, а будь-яке пошкодження — як рану, через яку можуть потрапити бактерії і дерево може захворіти.

② Не завдавати незручностей людям навколо (а їх зазвичай дуже багато!). Це включає:
Не дуже шуміти, не включати музику
Не палити на ходу чи у недозволених місцях (недозволені місця — це всюди, окрім місця для куріння)
Не цілуватися, обійматися і все в такому дусі (у Японії це не прийнято)
Не впиватися до втрати контролю над собою
Насправді, цих манер варто дотримуватися не лише під час ханамі, а у Японії загалом.

③ Залишати за собою чистоту. Іноді це означає забирати з собою своє сміття, тому що не завжди і не всюди є смітники.

Якщо робити ханамі по-японськи — тобто з пікніком, то варто розуміти, що правила коли і де саме можна розстеляти скатертину для пікніку, чи можна приносити алкоголь і т.д. залежить від конкретного місця, і з такими правилами варто ознайомитися наперед, так само як і бронювати місце.

Сакура у місті Фукушіма, неподалік входу на швидкісну трасу 

МАНДРІВКА ДО ЯПОНІЇ

Якщо бажаєте поїхати в Японію разом зі мною у період цвітіння сакури – вам повезло! Цієї весни є така можливість. Деталі тут.

4 коментарі

  1. Аня

    Дякую!
    Ти мені нарешті прояснила з сливами.
    Я знала, що сакура це вишня. А недавно наткнулась, що раніше мова йшла про сливу. Просто подумала, що це тонкощі перекладу.

    Відповісти
    • Лада

      Боже, така чудесна стаття✨ Автор-сан – дякую вам за вашу роботу!

      Відповісти
  2. Аня

    судячи з карти цвітіння сакури можна застати протягом 2х місяців, якщо мандрувати з Півдня на Північ 🙂

    Колись мені трапилось відео з сакура-фубукі – це заворожуюче

    Відповісти

Залишити відповідь на Аня Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *