Японія часто відрізняється від звичних і близьких нам країн із загальноприйнятими (на нашу думку) нормами. Можливо, ви вже здогадалися, що не все просто і з японською нецензурною лексикою — часто можна почути думку, що її просто не існує.

Хоча в інтернеті можна знайти досить багато статей (англійською, наприклад) на кшталт «n найстрашніших лайливих слів японською», я пропоную копнути трохи глибше. Відношення народу до такого пласту своєї мови відображає зрілість самого суспільства і менталітет людей.

Ця стаття — це результат мого невеликого дослідження, однак він не є остаточним. Питання лайки є дуже цікавим, воно виходить за межі однієї мови і дає можливість краще зрозуміти самих себе у порівнянні. Я сподіваюся, що ця стаття стане частиною більшої дискусії щодо цього пласту мови.

ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОЇ ЛАЙКИ

ВІДСУТНІСТЬ УНІВЕРСАЛЬНОГО СЛОВА

Коли ми думаємо про ненормативну лексику, здається, що у кожній мові мало б бути щось на зразок англійського fuck або нашого хуй — сильного універсального слова (чим більш табуйоване, тим краще), яке можна було б вжити у будь-якій ситуації, коли емоції рвуться на волю. Подумайте лише, скільки похідних від таких слів можна утворити — і в результаті описати не лише емоцію чи людину, а й предмет чи дію.

Однак, у японській мові такого слова немає.

SHIT-КУЛЬТУРА ЧИ SEX-КУЛЬТУРА?

Культури поділяють на кілька видів за тим, що для її представників вважається непристойним і виступає найбільшим подразником. Виділяють shit-культури, sex-культури і сакральні культури. Звичайно, така класифікація є доволі умовною, особливо враховуючи той факт, що нецензурні пласти мов вивчаються мало. 

Однак у японській мові є одна особливість: серед лайливих слів дуже мало таких, що позначають статевий акт, неприйстойні частини тіла, а також дії з цими частинами тіла. Такі слова просто не використовують з метою когось принизити чи виразити свої емоції. Однак дуже часто використовують слова, які позначають безпосередній результат фізіологічних очисних функцій тіла (лайно).

А ЯК ЩОДО РІЗНОМАНІТНОСТІ?

Кажуть, що перекладати фільми і книжки із західних мов для японців складно, тому що у японській мові немає такої різноманітності лайливих слів. Ще один приклад: коли перед студентами-майбутніми акторами поставити завдання лаяти одне одного якомога довше, то, на відміну від представників інших країн, у японців дуже швидко закінчуються слова.

Однак у мене є кілька підстав вважати, що японська багата лайливими словами, однак з якихось причин воно все призабулося. По-перше, у японській мові є словники з лайливих слів. По-друге, у Японії є також фестивалі лайки (悪口祭), де учасники змагаються у лихослів’ї, однак останнім часом їх кількість суттєво зменшилася.

СТУПІНЬ ТАБУЙОВАНОСТІ

Що приносить задоволення від вживання матюків і лайки? Той факт, що вона є забороненою у суспільстві. Порушення цієї заборони є ключовим елементом, і власне це є однією з причин, чому я намагаюся уникати термін «ненормативна лексика» щодо певного пласту японської мови. Японці не накладають на непристойні слова табу, і навіть діти їх запросто вживають.

Ця особливість тісно пов’язана з наступною.

ВАЖЛИВИЙ КОНТЕКСТ

Замість того, щоб унормувати вживання лише окремих слів, японці пішли далі, і, здається, створили норми для усієї мови — включно з граматичними нормами. Залежно від ситуації, статусу і віку співрозмовника, ступеня близькості з ним і ще 100500 аспектів — мовлення японців буде відрізнятися. Можна вживати одні і ті самі слова, але залежно від ситуації вони будуть ввічливими або грубими. Тож, можна говорити про радше «невідповідні» слова, аніж «ненормативні».

Варто не плутати вульгарне “ксо” із милим “унко”, яке так люблять діти (і не тільки) і яке використовують у збірниках вправ 「うんこドリル」
Зображення із сайту http://www.creators-station.jp

КОНКРЕТНІ ПРИКЛАДИ

くそ ксо — «лайно». Це одне з тих слів, яке може використовуватися для емоційної розрядки, коли справи йдуть не по плану. Воно також приєднується до інших слів для підсилення їх значення (クソでかい ксо декай —дуже великий). За словами автора книжки про японську лайку Наґано Нобуе, слово «ксо» фігурує ще у Коджікі — японській історичній хроніці 8-го ст. Зокрема, з екскрементів богині Ідзанамі (яка була співтворцем Японії) народився бог глини (додам для справедливості, що з її сечі та блювотиння також народилися боги). Є і інші приклади того, як ця субстанція фігурує у японських міфах та іншій літературі, про які можу розповісти іншим разом. У будь-якому випадку, за словами пана Наґано, раніше японці сприймали лайно як щось священне і нормальне, а потім прийшов буддизм і всьо перевернув із ніг на голову.

У наш час це слово не є табуйоване.

ちくしょう чікушьоо — значення цього слова пов’язане з буддизмом, означає «тварина» (畜生道 чікушьоодоо — один із шести світів у буддизмі, світ тварин). Це слово є схожим до «ксо»: його використовують у критичні моменти, коли несила тримати емоції у собі; рідше — щодо людей. Проте воно не є табуйованим і вживається у тому числі і дітьми.

バカ бака — “дурень”, “дурепа” (у японській мові слова не мають роду). Хоча між близькими людьми воно може бути вираженням любові і не мати у собі нічого образливого.

アホ ахо — ще одне слово із таким самим значенням. Частіше вживається у західній частині Японії.

クズ кудзу — “рештки”, “огризки”. Наприклад, крихти хліба називають “кудзу хліба”, кусочки нитки після шиття  — “кудзу нитки”, прожилки з м‘яса або інші неїстівні його частини  — “кудзу м‘яса”; за аналогією, “кудзу людини” — це… ну, ви зрозуміли.

ゴミ ґомі — “сміття”

役立たず яку-татадзу — “ні до чого не придатний”, “ніякої з тебе користі”, “нездара”

(А ви як думаєте, чи можна образити українця/-ку словами “з тебе ніякої користі”??) 

Ці слова самі по собі не є ненормативними, але по відношенню до людини вони є образливими і вважаються лайливими. (Мені асоціюється з українським “воно”, яке вживається по відношенню до третіх осіб)

デブ дебу — “товстий/-а”. Це слово не є нормативним.

ブス бусу — “потвора” (традиційно використовується лише щодо осіб жіночої статі, однак останнім часом частішають випадки вживання і до чоловіків :D)

ジジイ джіджіі—“дід”, образливо по відношенню до старших чоловіків

ババア бабаа — “баба”, образливо по відношенню до старших жінок

До речі, в інтернеті ширилася стаття під заголовком「なぜ？　日本人の罵り言葉が「酷すぎる」と外国人に驚かれるワケ」”Чому іноземці дивуються жорстокості лайки японців”. На думку автора — росіянина, який з 5-ти років живе у Японії — у японців межа між дозволеним і недозволеним трохи не там, де у решти світу. За його словами, у інших країнах об‘єктом “дозволеної” (тобто недискримінаційної) лайки здебільшого є дії людини (в тому числі “дурень”), в той час як у Японії об‘єктом “дозволеної” лайки також є універсальні особливості людини, наприклад, зовнішність чи вік. Прикладами є власне вище наведені слова.

Звичайно, якщо все інтерпретувати буквально, збоку це може звучати жорстоко. Однак ви здогадуєтеся, що не все так просто, правда?

ЯК ЧАСТО ЯПОНЦІ ЛАЮТЬСЯ?

Рідко. По-перше, лайливі слова не вживаються у ролі зв’язки між словами («лайка через слово»). По-друге, її не почуєш на вулицях чи у транспорті. По-третє, у Японії вона не є модною, не виражає кльовість особистості, яка її вживає.

Лайливі слова можна почути у аніме і дорамах (серіалах), але світ аніме і дорам — це окремий світ, і не варто вважати, що він відображає реальний стан речей.

До речі, під час мого дослідження я питала друзів-японців, яке слово або вираз вони вважаються найсильнішим. На думку більшості, таким словом є 死ね шінé — “помри”. Що цікаво, ніхто не міг відповісти на це питання одразу: через те, що такі слова не часто використовуються, вони не одразу спадають на думку.

ЯК ЯПОНСЬКА ЛАЙКА ПОВ‘ЯЗАНА ІЗ СПОСОБОМ МИСЛЕННЯ ЯПОНЦІВ?

Як відомо, мова не існує сама по собі — вона тісно взаємопов‘язана із картиною світу її носіїв.

Як саме це працює у випадку з японцями? Це питання ще у процесі систематизації у моїй голові, однак час від часу я пишу пости у соцмережах, у яких ділюся різними точками зору і своїм досвідом. Наприклад,

 А щодо японської лайки — як ви розумієте, оволодіння нею потребує набагато більше зусиль, аніж у інших мовах! Тим не менше, це дуже цікаво!