Ця історія була для мене особливою, наче символом глибини японської мови.

Перша її частина — про переклад фрази “Я тебе люблю” на японську як “Сьогодні місяць гарний, правда?” Ця історія наче мала місце приблизно 150-200 років тому, коли японці були закритішими і не виражали своїх почуттів так, як у наш час.
Йдеться про те, як відомий японський письменник Нацуме Сосекі на своїх заняттях з англійської мови почув, як студенти перекладають “I love you” на японську буквально. Йому це не сподобалося, тому що японцям не було властиво так прямо виражати свої почуття, тому він запропонував їм інший варіант, 月がとっても青いなあ (“Місяць дуже блакитний”).

Звичайно, щоб ця фраза мала таке значення, нам потрібно поставити її у відповідний контекст – хлопець і дівчина у якомусь мальовничому місці, подалі від очей людей, розділяють цей красивий момент споглядання місяця, соромлячись признатись у своїх почуттях, і можливо навіть соромлячись подивитися одне одному у вічі, вони таким чином виражають свою прихильність: “цей момент з тобою – красивий, особливий для мене”.

(Частково це мені нагадує поезію хайку (яка спонукала мене вивчати японську), де так багато сказано лише кількома словами – для тих, хто може тонко провідчувати цей стан і без слів.)

Скоріш за все, ця історія не є реальною, оскільки ніяких підтверджень їй не знайшлося. Вона може навіть здатися дуже (надто?) поетичною, нереалістичною… Мені здається, вона мене навіть так не зачіпила, поки я не почула про “продовження”.

Друга частина моєї історії – з твіттера.
Одного разу учень питає вчителя: “Сенсей, якщо “月がきれいですね” означає “Я тебе люблю”, то як виразити ненависть?”
Сенсей відповів: “月はきれいです“

Різниця між двома реченнями у частках が і は (частки показують на зв‘язок між словами, в українській цю функцію виконують відмінки, прийменники тощо). Ми вчили, що が позначає підмет, а は – тему речення, тим не менше різниця у значенні обох речень колосальна.

Мене так захопила ця історія, що певний час за допомогою неї я тестувала розуміння японської своїх ошіеґо (учнів). Я відчувала щастя від того, що я говорю такою глибокою мовою (звичайно, це не лише про глибину самої мови, це ж також тісно пов’язано і з її носіями, які стільки всього додумують).

І тут найцікавіше. Коли я взялася написати про це пост і розповісти про це вам, речення про місяць довелося перекласти. Ось що в мене вийшло.

“Я тебе люблю” – “Гарний місяць”

“Не люблю” – “Місяць гарний”

І тут я зрозуміла, що українська мова насправді передає цей нюанс – завдяки порядку слів! Чи вловлюєте ви його?

月はきれいです японською можна виразити так: “місяць — гарний, я говорю зараз про місяць, саме місяць гарний (а ти ні)”

Тим часом мій висновок такий: коли ми вчимо японську, ми вчимо ці всі нюанси з частками, це все описано в підручниках. Достатньо лише бути уважним, звертати увагу на деталі, вміти застосовувати ті правила на практиці, і все (як математика).
Глибина японської – помітна, вона на поверхні.

Тим часом, коли ми вчимо українську, ми менше звертаємо увагу на такі деталі, особливо на порядок слів, і все відбувається більше “на відчуттях”. Конкретних прописаних правил немає, і іноземцям в тому числі нюанси від іншого порядку слів важко даються.
Глибина – глибоко.

Але українська теж, наскільки глибока, ні? 

Вчити японську, щоб зрозуміти глибину своєї мови…

Більше статей: